申报2017年度国家艺术基金艺术人才培养资助项目十问
| Bayerische R?terepublik Баварська Радянська Республ?ка | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||
 Прапор | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Мюнхен | ||||||||||||
| Форма правл?ння | Соц?ал?стична держава | ||||||||||||
? 6 кв?тня – 12 кв?тня | Ернст Толлер н?м. Ernst Toller | ||||||||||||
? 12 кв?тня – 3 травня | ?вге?н Лев?не | ||||||||||||
| ?стор?я | |||||||||||||
? Засновано | 6 кв?тня | ||||||||||||
? Л?кв?довано | 3 травня | ||||||||||||
| Населення | |||||||||||||
| |||||||||||||
 В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?за темою: Баварська Радянська Республ?ка | |||||||||||||
Бава?рська Радя?нська Респу?бл?ка (БРР) (н?м. R?terepublik Baiern) — короткотривала невизнана соц?ал?стична держава в Бавар?? п?д час Н?мецько? революц?? 1918–1919 рок?в. [1] [2] Була республ?кою роб?тничих рад. Республ?ка була заснована у кв?тн? 1919 року п?сля занепаду Баварсько? Народно? Держави[en] Курта Ейснера ? мала на мет? створення соц?ал?стично? республ?ки в Бавар??. БРР було повалено менш н?ж через м?сяць частинами Рейхсверу та во?н?зованих частин фрайкору. Дек?лька ос?б, причетних до ?? повалення, п?зн?ше при?дналися до Нац?онал-соц?ал?стично? роб?тничо? парт?? Н?меччини п?д час ?? наступного приходу до влади, хоча сам Адольф Г?тлер був, принаймн? публ?чно, прихильником Баварсько? радянсько? республ?ки.
Уряд Баварсько? Радянсько? Республ?ки, очолюваний комун?стом ?. Лев?не, розпочав нац?онал?зац?ю банк?в, запровадив роб?тничий контроль на п?дпри?мствах, озбро?в ?х ? створив надзвичайну ком?с?ю для боротьби з контрреволюц??ю.
Проте баварськ? комун?сти припустилися значних помилок, зокрема не залучили селян на св?й б?к.
Не п?дтримана пролетар?атом в ?нших районах Н?меччини, Баварська Радянська Республ?ка 1 травня 1919 року була знищена силами правих соц?ал-демократ?в на чол? з Густавом Носке та Отто Вельсом.
Причина утворення республ?ки була у поразц? Н?мецько? ?мпер?? в Перш?й св?тов?й в?йн? та соц?альн?й напруженост?, яка досягла п?ку незабаром п?сля цього. З цього хаосу вибухнула Н?мецька революц?я 1918 року. Наприк?нц? жовтня 1918 року н?мецьк? моряки почали сер?ю повстань у К?л? та ?нших морських портах. На початку листопада ц? заворушення поширили громадянськ? заворушення по вс?й Н?меччин?. 7 листопада 1918 року, у першу р?чницю рос?йсько? революц??, король Бавар?? Людв?г III разом ?з родиною вт?к ?з корол?вського палацу в Мюнхен?, а Курт Айснер, член [1] Незалежно? соц?ал-демократично? парт?? Н?меччини (USPD), став головою [3] щойно проголошено? Народно? Держави Бавар?я.
Хоча Айснер виступав за соц?ал?стичну республ?ку, в?н дистанц?ювався в?д рос?йських б?льшовик?в, заявивши, що його уряд захищатиме права власност?. Оск?льки новий уряд був не в змоз? забезпечити основн? послуги, USPD Ейснера зазнала поразки на виборах у с?чн? 1919 року, пос?вши шосте м?сце. 21 лютого 1919 року, коли в?н прямував до парламенту, щоб оголосити про свою в?дставку, його застрелив правий нац?онал?ст Антон фон Арко ауф Валлей[en].
П?сля вбивства Айснера з?брався ландтаг, ? Ерхард Ауер[en] – л?дер соц?ал-демократ?в ? м?н?стр внутр?шн?х справ в уряд? Айснера – почав вихваляти Айснера, але вже почали поширюватися чутки, що Ауер сто?ть за вбивством. Д?ючи на п?дстав? цих неправдивих звинувачень, Ало?з Л?ндер, оф?ц?ант салону, який був палким прихильником Айснера, дв?ч? вистр?лив у Ауера з рушниц?, серйозно поранивши його. Це спонукало ?нших озбро?них прихильник?в Айснера в?дкрити вогонь, спричинивши рукопашну сутичку, убивши одного делегата та спровокувавши нервов? зриви щонайменше у двох м?н?стр?в. П?сля цього уряду в Бавар?? фактично не було. .[4]
Дал? почалися заворушення. Вбивство Айснера спричинило демонстрац??, закриття Мюнхенського ун?верситету та викрадення аристократ?в. П?дтримка л?вих була б?льшою, н?ж м?г здобути сам Айснер. [4]
7 березня 1919 року новий л?дер соц?ал?ст?в, Йоганнес Гоффман, антим?л?тарист ? колишн?й шк?льний вчитель, сформував парламентський коал?ц?йний уряд, але через м?сяць, у н?ч з 6 на 7 кв?тня, комун?сти й анарх?сти, натхненн? новиною про комун?стичну революц?ю в Угорщин?, проголосили радянську республ?ку на чол? з Ернстом Толлером. Толлер закликав не?снуючу ?Баварську Червону арм?ю? п?дтримати нову диктатуру пролетар?ату ? нещадно розправлятися з будь-якою контрреволюц?йною д?яльн?стю. [5] [6]
Уряд Гофмана вт?к до Бамберга в П?вн?чн?й Бавар??, який в?н оголосив новою резиденц??ю уряду. [7]
Спочатку Баварською радянською республ?кою правили члени USPD, так? як Ернст Толлер, ? анарх?сти, так? як письменник Густав Ландауер, п?дпри?мець Сильв?о Гезель ? драматург Ер?х Мюзам. Толлер, який також був драматургом, описав революц?ю як ?баварську революц?ю кохання?. [8]
Члени уряду Толлера не завжди були добре п?д?бран?. Наприклад, заступник м?н?стра закордонних справ доктор Франц Л?пп[en], який к?лька раз?в потрапляв до псих?атричних л?карень, оголосив в?йну Вюртембергу та Швейцар?? через в?дмову Швейцар?? позичити республ?ц? 60 локомотив?в. [9] [10] В?н також стверджував, що добре знайомий з папою Бенедиктом XV [11], ? пов?домив Володимира Лен?на та папу телеграмою, що скинутий колишн?й м?н?стр-президент Гофман ут?к до Бамберга та взяв ключ в?д м?н?стерського туалету. [12]
?нш? призначення Толлера: ком?сара у в?йськових справах — колишн?й оф?ц?ант; граб?жник ?з судим?стю за моральну розпущен?сть — президент пол?ц?? Мюнхена; на посад? ком?сара з перевезень за сум?сництвом роб?тника з експлуатац?? зал?зничних кол?й; ? – в католицьк?й Бавар??, де черниц? керували школами – ?врей як м?н?стр осв?ти. М?н?стр державного житла уряду Толлера опубл?кував указ, зг?дно з яким жоден будинок не може мати понад три к?мнати ? що в?тальня завжди ма? бути над кухнею та спальнею. [7] Один м?н?стр заявив, що кап?тал?зм буде знищений, якщо зробити грош? в?льними, посилаючись на концепц?ю Фрайгельда Сильв?о Гезелля[10].
У суботу, 12 кв?тня 1919 року, лише через ш?сть дн?в п?сля початку правл?ння режиму Толлера, Комун?стична парт?я (КПН) захопила владу на чол? з трьома рос?йськими б?льшовиками, ?вгеном Лев?не[en] як головою держави та Максом Лев?ном[en] як головою Баварсько? секц?? КПН. [1] [13] Комун?сти зум?ли утримати владу п?сля так званого Вербного путчу[en], де контрреволюц?йн? урядов? сили були придушен? командиром баварсько? Червоно? арм?? Рудольфом Егельгофером[en]. [14]
Отримавши п?дтримку Лен?на, який на щор?чному першотравневому святкуванн? на Красн?й площ? сказав: ?Зв?льнений роб?тничий клас святку? св?й юв?лей не т?льки в Радянськ?й Рос??, але ? в ... Радянськ?й Бавар??? [13] [15] [10] – Лев?не почав проводити б?льш жорстк? комун?стичн? реформи, як? включали формування ?Червоно? арм??? з фабричних роб?тник?в, конф?скац?ю гот?вки, харч?в та приватно? збро?, експропр?ац?ю розк?шних квартир ? надання ?х бездомним, а також передачу завод?в у власн?сть ? контроль роб?тник?в. Одна з головних церков Мюнхена була захоплена та перетворена на революц?йний храм, який мав бути присвячений ?Богин? Розуму?. Бавар?я мала бути в авангард? б?льшовизац?? Центрально? ?вропи, а вс? роб?тники мали отримати в?йськовий вишк?л. [10]
Лев?не також планував скасувати паперов? грош? та реформувати систему осв?ти, але не встиг ?х реал?зувати. Проте за цей час Макс Лев?н, виконав наказ Лен?на, заарештував аристократ?в ? представник?в середнього класу як заручник?в. [10]
П?д час короткого правл?ння Лев?не нестача харч?в швидко стала проблемою, особливо в?дсутн?сть молока. Публ?чна критика нестач? молока стала пол?тичною, що спонукало комун?стичний уряд публ?чно заявити: ?Яке це ма? значення? ... Б?льша частина молока все одно йде до д?тей буржуаз??. Ми не зац?кавлен? в тому, щоб вони вижили. помруть – виростуть т?льки ворогами пролетар?ату?. [15]
Спроба лояльних до уряду Гофмана в?йськ ? во?н?зованого Kampfbund (бойово? л?ги) Товариства неоязичник?в ? Народного руху Товариства Туле [16] повалити БРР 13 кв?тня [17] була придушена Червоною арм??ю, яка складалася з роб?тник?в завод?в ? член?в солдатських ? роб?тничих рад. У боях загинуло двадцять ос?б. [10]
В?йська конкуруючих уряд?в – Гофман?всько? Народно? Держави Бавар?я з? штаб-квартирою в Бамберз? та Баварсько? Радянсько? Республ?ки, з? штаб-квартирою в Мюнхен? перетнулись в Дахау 18 кв?тня, коли 8 000 солдат?в Гофмана зустр?лися з 30 000 солдат?в Радянсько? республ?ки. В?йська БРР на чол? з Ернстом Толлером перемогли в перш?й битв? б?ля Дахау, але Гофман уклав угоду, зг?дно з якою йому було прислали в допомогу 20 000 солдат?в Фрайкорпусу п?д командуванням генерал-лейтенанта Бургарда фон Овена. Пот?м в?йська Овена разом ?з лояльними Гофману частинами н?мецько? арм??, яких комун?сти називали ?Б?ла гвард?я кап?тал?зму?, зайняли Дахау й оточили Мюнхен. Тим часом прихильники БРР 26 кв?тня зайняли к?мнати Товариства Туле в готел? ?Vier Jahreszeiten? ? заарештували графиню Геллу фон Вестарп, секретаря Товариства, та ще ш?стьох ос?б та взяли ?х у заручники. [18] Егельгофер 30 кв?тня наказав стратити цих с?мох ? трьох ?нших заручник?в. [15] Серед них були князь Густав Турнський ? Такс?са. [19] Страти були проведен?, попри зусилля Толлера запоб?гти ?м. [20]
Фрайкорпс прорвав оборону Мюнхена 1 травня [20], що призвело до запеклих вуличних бо?в ?з залученням ?вогнемет?в, важко? артилер??, бронетехн?ки, нав?ть ав?ац???. [17] Загинули щонайменше 606 ос?б, з яких 335 були цив?льними. [15] [17] П?зн?ше Лев?не був засуджений до смерт? за державну зраду та розстр?ляний у в'язниц? Штадельгайм[en]. Густав Ландауер був убитий Фрайкорпсом [21], а командир баварсько? Червоно? арм?? Рудольф Егельгофер був убитий без суду п?сля того, як його також було арештовано. Багато ?нших були засуджен? до тюремного ув'язнення, наприклад Толлер (5 рок?в) ? письменник-анарх?ст Ер?х Мюхсам (15 рок?в); ?нш? отримали довш? терм?ни, загалом 6000 рок?в, деяк? з них – каторжн? роботи. [17]
П?сля судових процес?в ? страти 1000–1200 комун?ст?в ? анарх?ст?в 6 травня Овен оголосив м?сто зв?льненим, що поклало край ?снуванню Баварсько? Радянсько? Республ?ки. [20] Хоча ном?нально уряд Гофмана було в?дновлено, фактична влада в Мюнхен? перейшла правим силам. [22]
Бамберзька конституц?я була прийнята 14 серпня 1919 року, створивши В?льну державу Бавар?я у склад? ново? Веймарсько? республ?ки.
- ↑ а б в Gaab, 2006, с. 58.
- ↑ "Bavarian Council Republic" in Encyclop?dia Britannica (1969)
- ↑ Schuler, Thomas (December 2008). The Unsung Hero: Bavaria's amnesia about the man who abolished the monarchy. The Atlantic Times. Арх?в ориг?налу за 19 грудня 2013. [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Mitcham (1996), p. 32
- ↑ Mühsam, Erich (1929) Von Eisner bis Leviné, Berlin-Britz: Fanal Verlag p. 47
- ↑ Mitcham (1996), pp. 32–33
- ↑ а б Mitcham (1996), p. 33
- ↑ Gaab, 2006, с. 59.
- ↑ Taylor, Edumund (1963). The Fall of the Dynasties: The Collapse of Old Order. London: Weidenfeld & Nicolson. с. 365.
- ↑ а б в г д е Evans, Richard J. (2003). The Coming of the Third Reich. New York: Penguin Books. pp. 158–161. ISBN 0-14-303469-3.
- ↑ Noske, Gustav (2015) Von Kiel bis Kapp, Vero Verlag. p. 136
- ↑ Fr?lich, Paul (2001). Die Bayerische R?te-Republik. Tatsachen und Kritik [The Bavarian Soviet Republic. Facts and Criticism] (н?м.). Cologne: Neuer Isp Verlag. с. 144. ISBN 978-3929008685.
- ↑ а б Bullock, Alan (1991). Hitler and Stalin: Parallel Lives. New York: Alfred A. Knopf. с. 70. ISBN 0-394-58601-8.
- ↑ Palmsonntagsputsch, 13. April 1919 – Historisches Lexikon Bayerns. www.historisches-lexikon-bayerns.de. Процитовано 10 грудня 2021.
- ↑ а б в г Burleigh (2000), p. 40
- ↑ Bracher (1970), p. 110
- ↑ а б в г Kershaw (1999), pp. 112–116
- ↑ Bracher (1970), pp. 109–110
- ↑ Timebase Multimedia Chronography. Timebase 1919 [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.]. Accessed September 23, 2006.
- ↑ а б в Mitcham (1996), pp. 34–35
- ↑ Horrox, James. Gustav Landauer (1870–1919). Anarchy Archives. Процитовано 20 жовтня 2015.
- ↑ Shirer, William L. (1960) The Rise and Fall of the Third Reich. New York: Simon and Schuster. p. 33
Б?бл?ограф?я
- Bracher, Karl Dietrich (1970) The German Dictatorship. Steinberg, Jean (translator). New York: Penguin Books. ISBN 0-14-013724-6
- Burleigh, Michael (2000) The Third Reich: A New History, New York: Hill and Wang, p. 40 ISBN 0-8090-9325-1
- Gaab, Jeffrey S. (2006). Munich: Hofbr?uhaus & History: Beer, Culture, and Politics. Peter Lang / International Academic Publishers. ISBN 978-0820486062.
- Kershaw, Ian (1999) Hitler: 1889–1936 Hubris, New York: W. W. Norton & Company. ISBN 0-393-04671-0
- Шаблон:Cite mitcham
- Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
- Лен?н В. ?. Прив?тання Баварськ?й Радянськ?й республ?ц?. Твори. Вид. 4, т. 29;
- Застенкер Н. Баварская Советская республика. М., 1934;
- Левине Р. Советская республика в Мюнхене. М.—Л., 1926;
- Полтавский М. А. Баварская Советская республика. М., 1959.
|
Ця стаття ? заготовкою. Ви можете допомогти про?кту, доробивши ??. Це пов?домлення варто зам?нити точн?шим. |
 | |
|---|---|
| Тематичн? сайти | |
| Словники та енциклопед?? | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/047lsf · GND: 16138096-7 · J9U: 987007282574405171 · LCCN: sh85012473 · NKC: ge882700 · VIAF: 4589158792785739040001 |