杭州地铁建设步伐加快 5号线预计2019年底运营
Сперматогене?з — процес розвитку чолов?чих статевих кл?тин (сперматозо?д?в), одна з форм гаметогенезу нар?вн? з оогенезом. Сперматогенез почина?ться в ембр?ональному пер?од? та продовжу?ться п?сля народження. У гонадах чолов?ка з недиференц?йованих дипло?дних стовбурових кл?тин утворюються гапло?дн? високоспец?ал?зован? сперматозо?ди.
У хребетних тварин сперматогенез проходить за наступною схемою: в ембр?огенез? первинн? статев? кл?тини м?грують до зачатк?в гонади, де формують популяц?ю кл?тин, як? називаються ?сперматогон???, з початком статево? зр?лост? сперматогон?? починають активно розмножуватися, частина з них диференц?ю?ться в ?нш?й кл?тинний тип — ?сперматоцити I порядку?, як? вступають в мейоз ? п?сля першого под?лу мейозу дають популяц?ю кл?тин, як? називаються ?сперматоцити II порядку?, як? проходять другий под?л мейозу ? утворюють кл?тинний тип ?сперматиди?; шляхом ряду перетворень сперматида набува? форми ? структури сперматозо?да.
Сперматозо?ди утворюються в я?чках, а саме в звивистих с?м'яних канальцях. Ст?нка с?м'яного канальця д?литься базальною мембраною на люм?нальну та адлюм?нальну сторони. На люм?нальн?й сторон? розташован? еп?тел?альн? кл?тини Сертол? (сустентоцити) ? попередники статевих кл?тин (сперматогон??, сперматоцити I ? II порядк?в ? сперматиди). У пер?од статевого дозр?вання сперматогенез в?дбува?ться п?д регулюючим впливом гормон?в ? под?ля?ться на 3 фази:
- м?тотична або прол?ферац??, у як?й сперматогон?? розмножуються за допомогою м?тозу;
- мейотична, у як?й сперматоцити под?ляються шляхом мейозу з утворенням гапло?дних сперматид;
- сперм?огенна або диференц?ац??, у як?й сперматиди дозр?вають з утворенням акросоми, конденсац??ю хроматину та утворенням хвоста.[1]
Сперматогон?йн? стовбуров? кл?тини знаходяться в еп?тел?? с?м'яних канальц?в чолов?чих гонад. Це велик? куляст? кл?тини, з добре вираженим ядром. ?х розд?ляють на два типи. Сперматогон?? типу A не м?стять гетерохроматину в ядрах, а типу B мають значну частину ДНК у конденсованому стан?. У гризун?в також в?дм?чаються сперматогон?? у перех?дн?й форм?.
Сперматогон?? типу A под?ляються на дек?лька груп: одиночн?, парн? та л?н?йн?. Одиночн? сперматогон?? ? базальними стовбуровими кл?тинами, як? под?ляючись, п?дтримують пул таких же стовбурових кл?тин, а також продукують парн?. Парн? продовжують под?л, утворюючи л?н?йн? сперматогон??, кожен ?з яких под?ля?ться 6 раз?в. П?сля останнього под?лу формуються сперматогон?? типу B. Одиночн?, парн? та л?н?йн? сперматогон?? мають певне вза?мне розташування у с?м'яному канальц?, що дозволя? ?х виявляти.[2]
Сперматогон?? В, як? ?евакуюються? адгезивними б?лками кл?тин Сертол? (утворюють п?д основою статево? кл?тини новий контакт ? резорбу? старий).
Сперматогон?? под?ляються м?тотично й утворюють сперматоцити I порядку, як? вступають у мейоз. Ранн? сперматоцити I порядку — це кл?тини на стад?? до лептотени або зиготени. На час з?готени це вже п?зн? сперматиди I порядку. П?сля першого под?лу мейозу кл?тини стають сперматидами II порядку, як? под?ляються вдруге та утворюють гапло?дн? сперматоцити.
Сперматиди являють собою др?бн? куляст? кл?тини з? сферичним ядром та конденсованим гетерохроматином без ядерець. Ц? кл?тини нездатн? до под?лу. Вони скупчуються в центральн?й частин? с?м'яного канальця. За деякий час вони набувають видовжено? форми, а внутр?шньокл?тинн? структури видозм?нюються.
Ядро видовжу?ться, хроматин остаточно конденсу?ться. Г?стони зам?щуються на протам?ни.
М?тохондр?? м?грують до пром?жного сегмента, де скупчуються. В?дбува?ться перебудова цитоскелета, утворюються аксонема та акросома. Ближче до к?нця сперм?огенезу кл?тини стають сплощеними та витягнутими. Ядро оточено тонким шаром цитоплазми, а вся ?нша цитоплазма з?брана в маленький пухирець, який ковза? в напрямку хвоста сперматозо?да, а пот?м в?докремлю?ться у вигляд? залишкового т?льця.[2]
Весь час сперматиди прикр?плен? до кл?тин Сертол?, а п?сля зак?нчення процесу диференц?ац?? в?докремлюються в?д них у просв?т с?м'яного канальця.
Морфолог?чно сформований сперматозо?д дозр?ва? ф?з?олог?чно в статевих шляхах самця та самиц?.
Складний процес сперматогенезу регулю?ться гонадотропними гормонами г?поф?зу ? стеро?дними гормонами я?чка. П?сля статевого дозр?вання г?поталамус почина? вид?ляти гонадотропний рил?зинг-гормон, п?д впливом якого г?поф?з секрету? фол?кулостимулюючий гормон (ФСГ), що стимулю? розвиток ? функц?онування кл?тини Сертол? ? люте?н?зуючий гормон (ЛГ), що стимулю? кл?тини Лейд?га до вироблення тестостерону. Тестостерон вплива? на розвиток кл?тин Сертол?, а також на попередники статевих кл?тин (в асоц?ац?? з андроген-зв'язувальним б?лком, вид?леним кл?тинами Сертол?).
Секреторна активн?сть г?поф?за регулю?ться кл?тинами Сертол? ? кл?тинами Лейт?га. Тестостерон, що вид?ля?ться кл?тинами Лейд?га, пригн?чу? активн?сть г?поф?за до вироблення ЛГ ? ФСГ. ?нг?б?н ? естрад?ол, що утворю?ться в кл?тинах Сертол?, пригн?чують г?поф?з до вироблення ФСГ ? кл?тини Лейд?га до вироблення тестостерону. Морфофункц?ональний стан я?чка регулю?ться гормонами аденог?поф?за — ФСГ ? ЛГ, причому р?вень гормон?в пост?йний, ? лише незначн? коливання.
Сперматогенез у людини в норм? почина?ться в пубертатному пер?од? (близько 12 рок?в) ? трива? до глибоко? старост?, початок сперматогенезу назива?ться спермархе. Тривал?сть повного сперматогенезу у чолов?к?в становить приблизно 73-75 дн?в. Один цикл зародкового еп?тел?ю трива? приблизно 16 дн?в.
Загальна к?льк?сть сперматогон?й в я?чку чолов?ка становить близько 1 млрд.
Сперматозо?ди розвиваються з кл?тин-попередник?в, як? проходять редукц?йн? под?ли мейозу ? формують спец?ал?зован? структури (акросома, хв?ст та ?н.) У р?зних групах тварин сперматогенез розр?зня?ться.
- ↑ Taloni, Alessandro; Font-Clos, Francesc; Guidetti, Luca; Milan, Simone; Ascagni, Miriam; Vasco, Chiara; Pasini, Maria Enrica; Gioria, Maria Rosa; Ciusani, Emilio; Zapperi, Stefano; La Porta, Caterina A. M. (2017). Probing spermiogenesis: a digital strategy for mouse acrosome classification. Scientific Reports. 7 (1). doi:10.1038/s41598-017-03867-7. ISSN 2045-2322.
- ↑ а б Abou-Haila, Aida; Tulsiani, Daulat R.P. (2000). Mammalian Sperm Acrosome: Formation, Contents, and Function. Archives of Biochemistry and Biophysics. 379 (2): 173—182. doi:10.1006/abbi.2000.1880. ISSN 0003-9861.
 | |
|---|---|
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з ф?з?олог?? тварин. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |
|
Це незавершена стаття з б?олог?? розвитку. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |