浙江试行留守儿童大病补充保险 最高报销20万元

Юрський пер?од
Хронолог?я	201,3–145 млн рок?в тому
Середня концентрац?я кисню (O2) впродовж пер?оду	бл. 26 % (130 % в?д сучасного р?вня)
Середня концентрац?я вуглекислого газу (CO2) впродовж пер?оду	бл. 1950 ppm (у 7 раз?в б?льше до?ндустр?ального пер?оду)
Середня температура поверхн? впродовж пер?оду	бл. 16.5 °C (на 3 °C вище сучасного р?вня)

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Юра.

Ю?рський пер??од, часто юра? — пер?од геолог?чно? ?стор?? Земл?, середн?й геолог?чний пер?од мезозойсько? ери. Тривав приблизно 56,3 млн рок?в: в?д 201,3 ± 0,2 до приблизно 145,0 млн рок?в тому.

За юрського пер?оду велик? простори материк?в зазнали опускання ? трансгрес?? в ?хн? меж? моря. Наприк?нц? цього пер?оду море вкрило величезн? простори суходолу як у п?вн?чн?й, так ? у п?вденн?й п?вкулях, причому на територ?? Укра?ни т?льки Укра?нський кристал?чний щит та Донецький кряж були в цей час вище в?д р?вня моря.

Наприк?нц? цього пер?оду в?дбувались ?нтенсивн? горотворн? рухи, як? супроводились виходом з-п?д р?вня моря значно? частини континент?в.

Палеогеограф?я та тектон?ка

Система/ Пер?од	В?дд?л/ Епоха	Ярус/ В?к	В?к (млн рок?в)
Крейда, K	Нижня/Рання, K1	Бер?аський, K1b	молодше
Юра, J	Верхня/П?зня, J3 (Мальм)	Титонський, J3tt	~145,0	152,1
		К?мериджський, J3km	152,1	157,3
		Оксфордський, J3o	157,3	163,5
	Середня, J2 (Доггер)	Келовейський, J2k	163,5	166,1
		Батський, J2bt	166,1	168,3
		Байоський, J2b	168,3	170,3
		Ааленський, J2a	170,3	174,1
	Нижня/Рання, J1 (Лейас)	Тоарський, J1t	174,1	182,7
		Пл?нсбахський, J1p	182,7	190,8
		Синемюрський, J1s	190,8	199,3
		Геттанзький, J1h	199,3	201,3
Тр?ас, T	Верхн?й/П?зн?й, T3	Ретський, T3r	древн?ше
П?дрозд?ли юрсько? системи наведен? зг?дно МКС, станом на 2018 р?к.

Тектон?чн? рухи на планет? протягом юрського пер?оду були ?нтенсивн?ш?, н?ж в тр?ас?. Для цього пер?оду типов? процеси складко- ? гороутворення, що в?дбувалися в результат? з?ткнення л?тосферних плит, ? велик? порушення блокового характеру в межах платформ та областей актив?зац??. Утворення горстови п?днятт?в ? грабен?в супроводжувалося ?нтенсивним наземним вулкан?змом. П?зньок?мер?йський орогенез торкнувся окремих район?в Альп?йсько-Г?малайського поясу (П?рене?, Альпи, Карпати, Крим, Кавказ, Тибет, ?ндокитай). Ороген?чн? рухи в?дбувалися в к?нц? середньо? юри, але особливо? сили вони досягли в п?зньоюрску епоху, коли охопили п?вн?чн? райони Тихоокеанського геосинкл?нального поясу. В цей же час Австрал?я ? Антарктида в?дд?лилися в?д Африки та ?нд??, ? виник новий ?нд?йський океан, який з'?днався з? сх?дною околицею океану Тет?с. Найб?льш великим в юрському пер?од? був Тихий океан. Його розм?ри нав?ть перевищували сучасн?. Аз?я в?докремилася в?д П?вн?чно? Америки океан?чним басейном. В зах?дн?й частин? П?вн?чно? Америки в?дбувалася ?нтенсивна складчаст?сть — так званий невад?йський орогенез, який за часом в?дпов?дав п?зньок?мер?йському. Складкоутворення супроводжувалося впровадженням великих ?нтруз?й ? високотемпературним метаморф?змом. Утворення невад?йського поясу складчастост? ? батол?тов було зумовлено процесом з?ткнення континенту з остр?вно? дугою.

Актив?зац?я тектон?чних рух?в безпосередньо впливала на розпод?л морських басейн?в ? рель?ф земно? поверхн?. На початку п?зньо? юри настала одна з найб?льших мезозойських трансгрес?й. В цей час морськ? води проникали по новоствореним грабенопод?бним структурам далеко в глиб платформ. Море затопило не лише значну частину ?враз??, П?вн?чно? Америки, П?вденно? Америки, а й сх?дне ? зах?дне узбережжя сучасно? Африки, зах?дне узбережжя Мадагаскару, ?нд?? та Австрал??. Проте в результат? актив?зац?? тектон?чних рух?в у к?нц? юрського пер?оду в ряд? район?в розпочалась регрес?я моря. Це зумовило не т?льки обм?л?ння морських басейн?в, але ? виникнення великих лагун ? заток з п?двищеною солон?стю води.

Р?зна ?нтенсивн?сть тектон?чних рух?в привела до формування р?зноман?тних великих форм рель?фу земно? поверхн?. Максимальна глибина новостворених океан?чних басейн?в не перевищувала к?лькох тисяч метр?в. В ?х межах вид?лялися аб?сальн? ? бат?альни? област?, зони материкового схилу ? велик? шельфов? д?лянки, поступово переходять у еп?континентальн? моря. Максимальна глибина останн?х становила 400—500 м.

Найб?льш складним ? контрастним рель?фом в?дзначались област?, що зазнали впливу к?мер?йсько? складчатост?. Для них були характерн? нер?вне дно морських басейн?в, сус?дство глибоководних западин з п?днятими д?лянками дна ? остр?вними дугами, розчленован? узбережжя ? сильно пор?зана берегова л?н?я. Приморськ? низовини пор?вняно швидко переходили у пагорби ? г?рськ? масиви, як? прор?зувалися численними р?чками. Менш контрастний рель?ф ?снував на платформах. Лише в центральних ?х частинах розташовувалися вир?внян? височини ? горбисто-пагорбков? р?внини зм?нюються акумулятивними озерно-алюв?альними ? озерно-дельтовими приморськими низовинами.

Кл?мат

Кл?мат юрського пер?оду залежав не т?льки в?д сонячного св?тла. Безл?ч вулкан?в, виливи магми на дно океан?в п?д?гр?вали воду ? атмосферу, насичували пов?тря парою води, що випадала пот?м дощами на сушу, бурхливими потоками ст?кала в озера й океани. Про це св?дчать численн? пр?сноводн? в?дкладення: б?л? п?сковики, що чергуються з темними суглинками.

Тваринний св?т

В юрському пер?од? остаточно вимер ряд груп тварин палеозою, виникла нова, характерна для мезозойсько? ери група голкошк?рих — неправильн? ?жаки. В морських басейнах розвинулись амон?ти, белемн?ти, на суходол? — рептил??. Наприк?нц? юрського пер?оду з'явля?ться новий клас хребетних — птахи. Серед рослинного св?ту продовжували панувати голонас?нн?.

На п?зньоюрський пер?од припада? розкв?т л?таючих ящер?в птерозавр?в. У к?нц? юрського пер?оду довгохвост? птерозаври (рамфоринхи) остаточно вимерли. Морськ? води у юр? були значно тепл?шими н?ж тепер. Окр?м ?хт?озавр?в моря населяли довгоши? плез?озаври. Крокодили призвича?лися до життя в мор?.

У юр? виникло багато двоногих хижих динозавр?в теропод?в, таких як найрозповсюджен?ш? юрськ? хижаки аллозаври, мегалозаври, цератозаври, орн?толести. Саме у юрському пер?од? з'явилися знаменит? археоптерикси — ?стоти, як? мали одночасно ознаки птах?в ? рептил?й.

Рослинний св?т

Теплий ? вологий кл?мат сприяв розкв?ту рослинного св?ту. Папоротепод?бн?, цикадов?, хвойн? утворювали велик? болотист? л?си. На узбережж? зростали араукар??, ту?, цикадов?. Папорот? ? хвощ? утворювали п?дл?сок. У нижн?й юр? на вс?й територ?? п?вн?чно? п?вкул? рослинн?сть була досить одноман?тною. Але вже починаючи ?з середньо? юри, можна визначити два рослинних пояси: п?вн?чний, в якому переважали г?нкго ? трав'янист? папорот?, ? п?вденний з бенетитами, цикадовими, араукар?ями, деревопод?бними папоротями.

Характерними папоротями юрського пер?оду були матон??, що збереглися дос? на Малайському арх?пелаз?. Хвощ? ? плауни майже не в?др?знялися в?д сучасних. М?сце вимерлих нас?нних папоротей ? корда?т?в займають саговники, зростаюч? ? тепер, в троп?чних л?сах.

Значно поширен? були також г?нкгов?. ?хн? листя зверталося до сонця ребром ? нагадували величезн? в?яла. В?д П?вн?чно? Америки ? Ново? Зеланд?? до Аз?? ? ?вропи росли густ? л?си хвойних рослин — араукар?? ? бенетити. З'являються перш? кипарисов? ?, можливо, ялинов?.

До представник?в юрських хвойних належить також секвоя — сучасна г?гантська кал?форн?йська сосна. Тепер^[коли?] секво? залишилися т?льки на Тихоокеанському узбережж? П?вн?чно? Америки. Збереглися окрем? форми ще б?льш древн?х рослин, наприклад глассоптерис. Але таких рослин небагато, оск?льки згодом вони були вит?снен? б?льш досконалими.

Юрський характер рослинност? сприяв розкв?ту рослинно?дних зауропод?в — найб?льших тварин за всю ?стор?ю Земл? (брах?озавр, бронтозавр, диплодок). А також траво?дн?, довол? ориг?нальн? на вигляд стегозаври — вздовж хребта був розташований подв?йний ряд гр?зного вигляду пластин.

Корисн? копалини ? в?дклади юрського пер?оду

Юрськ? в?дклади поширен? на територ?? вс?х континент?в ? присутн? в перифер?йних частинах океанських западин, складаючи основу ?х осадового шару. Вологий кл?мат середньо? юри сприяв вуглеутворенню, а сухий п?зньо? юри — накопиченню евапорит?в.

Корисн? копалини, пов'язан? з юрською системою — численн? ? р?зноман?тн?.

Ендогенне рудоутворення приурочене до геосинкл?нальних областей Середземноморського ? Тихоокеанського пояс?в. З т?лами ультраосновних пор?д у евгеосинкл?нальних зонах пов'язан? родовища хром?т?в в Динаридах ?вропи ? в Невад?дах П?вн. Америки; з вулкан?чними товщами ? субвулкан?чними т?лами середньокислого складу — м?дно-колчеданн? родовища Кавказу, Анатол?? та Япон??. Юрський, особливо п?зньоюрський геосинкл?нальний вулкан?зм супроводжувався утворенням родовищ марганцевих руд, в?домих у Альпах ? Динаридах. Юрський в?к мають ? г?дротермальн? пол?метал?чн? родовища П?вд. Осет??. У мезозо?дах Тихоокеанського пояса в Забайкалл?, на п-ов? Малакка в ?ндонез??, в П?вн.-Американських Кордиль?рах знаходяться численн? родовища руд вольфраму, мол?бдену, олова, пол?метал?в, золота, р?дк?сних елемент?в, пов'язан? з п?зньок?мер?йською епохою складчастост? ? ?ран?то?дного магматизму у к?нц? Ю.с. У Ю.с. поширен? оол?тов? зал?зн? руди, як? нагромаджувалися у прибережних зонах м?лководних морських басейн?в (Франц?я, Польсько-Н?мецька низовина, Зах. Сиб?р). На П?вн. Кавказ?, в Динаридах, на П?вд. Урал? юрськ? зал?зорудн? родовища являють собою продукти перев?дкладення к?р вив?трювання по ультраосновних породах. З нижньо- ? середньоюрськими корами вив?трювання пов'язан? також родовища боксит?в в Середземноморськ?й обл. ?вропи, на П?вд. Урал?, у Сер. Аз??. З епохою аридизац?? кл?мату в п?зн?й юр? пов'язане утворення великих родовищ солей, як? локал?зуються в периферичних частинах Тет?су (П?вн. Кавказ, Великий Балхан, Таджицька депрес?я, р-н Персько? затоки), вздовж сх?дного краю Анд (Колумб?я, Перу), в р-н? Мексикансько? затоки. Серед верхньоюрських континентальних в?дклад?в аридно? зони в?дом? й родовища уранових руд (плато Колорадо).

Юрська епоха вугленакопичення займа? 3-? м?сце п?сля п?зньопалеозойсько? ? п?зньокрейдово? — палеогеново?; в?дклади Ю.с. складають 16 % св?тових запас?в вуг?лля. За ресурсами нафти Ю.с. займа? 2-е м?сце п?сля крейдово? системи. В?дклади Ю.с. складають 22 % св?тових запас?в нафти. Значн? родовища в?дом? в р-н? Мексикансько? затоки, П?вн.-Н?мецько? низовини ? П?вн?чного моря, Прикасп?ю, у В?люйськ?й синекл?з? ? т. д. У юрських карбонатних в?дкладах розташован? найб?льш? поклади нафти Сауд?всько? Арав??.

В?дклади юри на територ?? Укра?ни

В Укра?н? в?дклади юрського пер?оду поширен? в Дн?провсько-Донецьк?й ? Причорноморськ?й западинах, на Донбас?, в Карпатах ? Криму. З ними пов'язан? поклади нафти, газу, вуг?лля, буд?вельних матер?ал?в тощо.

Зм?на тривалост? доби

У зв'язку з притяганням М?сяця, видимим проявом чого ? припливи, швидк?сть обертання Земл? поступово зменшу?ться. За стор?ччя тривал?сть земно? доби зб?льшу?ться приблизно на 2 м?л?секунди.

Зм?ну довжини дня протягом геолог?чного часу було перев?рено експериментально, завдяки п?драхунку к?льцевих л?н?й у викопних корал?в. Корали в?дкладають на сво?му зовн?шньому скелет? у вигляд? к?лець карбонат кальц?ю; цикл?чн?сть в?дкладення к?лець пов'язана як з денним осв?тленням, так ? з пер?одичними сезонними зм?нами: в 1963 роц? американський палеонтолог Джон Уеллс (1907-1994) в?дкрив, що з к?льцевих утворень на еп?теке корал?в можна визначити к?льк?сть дн?в в роц? т??? епохи, коли ц? корали жили. З огляду на зм?ну тривалост? року ? екстраполюючи назад в час? упов?льнення швидкост? обертання Земл? завдяки впливу М?сяця, можна також визначити тривал?сть доби в той чи ?нший геолог?чний пер?од:

Час	Геолог?чний пер?од	Число дн?в в роц?	Тривал?сть доби
Сьогодн?	Четвертинний	365	24 год
100 млн л.т	Юра	380	23 год
200 млн л.т	Перм	390	22,5 годин
300 млн л.т	Карбон	400	22 год
400 млн л.т	Силур	410	21,5 год
500 млн л.т	Кембр?й	425	20,5 год

Щоб д?знатися тривал?сть доби до епохи виникнення корал?в, вченим довелося вдатися до допомоги синьозелених водоростей. З 1998 року китайськ? досл?дники Чжу Ш?с?н, Хуан Сюегуан ? Синь Хоутянь з Тяньцз?ньського ?нституту геолог?? ? м?неральних ресурс?в проанал?зували понад 500 копалин строматол?т?в в?ком 1,3 м?льярда рок?в, що росли колись б?ля екватора ? похованих на горах Яньшань. Синьозелен? водорост? реагують на зм?ну св?тлого ? темного часу доби напрямком свого зростання ? глибиною кольору: вдень вони пофарбован? в св?тл? тони ? ростуть вертикально, вноч? мають темне забарвлення ? ростуть горизонтально. За зовн?шн?м виглядом даних орган?зм?в, враховуючи швидк?сть ?х росту ? накопичен? науков? дан? по геолог?? ? кл?матолог??, виявилося можливим визначити р?чний, м?сячний ? щоденний ритми росту синьозелених водоростей. Зг?дно з отриманими результатами, вчен? зробили висновок, що 1,3 м?льярда рок?в тому (в докембр?йських епоху) земна доба тривала 14,91-16,05 годин, а р?к складався з 546-588 дн?в. Зв?т про досл?дження був опубл?кований у Journal of Micropaleontology та привернув велику увагу як у кра?н?, так ? за кордоном.

?снують ? противники ц??? оц?нки, що вказують що дан? досл?джень стародавн?х приливних в?дкладень, субл?торальних карбон?чних фац?й (тайдал?т?в), суперечать ?й.

Зг?дно з новим м?жнародним досл?дженням, зб?льшення тривалост? дня могло мати важливий вплив на характер ? час насичення Земл? киснем.

?Незм?нне питання в науц? про Землю поляга? в тому, як атмосфера Земл? отримала кисень ? як? чинники в?дбувалися п?д час оксигенац???, - в?дзначив сп?вавтор досл?дження Грегор? Д?к, геом?кроб?олог з Департаменту наук про Землю та довк?лля М?чиганського ун?верситету (США).

Див також

• Силур

Л?тература

• Мала г?рнича енциклопед?я : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького. — Д. : Сх?дний видавничий д?м, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Юрськ? в?дклади п?вдня Укра?ни / Р. Й. Лещух, В. В. Пермяков, Б. М. Полухтович; Льв?в. держ. ун-т ?м. ?.Франка. — Л., 1999. — 336 c. — Б?бл?огр.: 219 назв.
• (рос.) Ясаманов Н. А. Юрский период — расцвет динозавров // Популярная палеогеография. — М.: ?Недра?, 1985.

Посилання

• (англ.) (н?м.) Jurassic Fossils — фосил?? юрського пер?оду.
• (англ.) (н?м.) Jurassic Microfossils — фосил?? форам?н?фер юрського пер?оду.
• (англ.) International Chronostratigraphic Chart (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. 2016-04. Арх?в (PDF) ориг?налу за 26 кв?тня 2016. Процитовано 3 листопада 2016.
• (рос.) Юрська система Рос?? — сайт, присвячений геолог?? та палеонтолог?? юрського пер?оду.

←

Юра Рання Середня П?зня Геттанг | Синемюр | Пл?нсбах | Тоар Аален | Байос | Бат | Келовей Оксфорд | К?меридж | Титон

→